В продовження теми джазу)))

Блюз є представником світського музикування американських негрів, що з'явився задовго до джаза. Саме слово "blue" багатозначно і розшифровується, як "блакитний", "сумний", "смутний", "меланхолічний" і ін. Ця багатозначність характерна довгим протяжним пісням, текст яких завжди містить певну недомовку та неоднозначну емоційність- смуток часто йде поруч з гумором, чистота з вульгарністю і т.п.

Характерні музичні риси блюзу:

- використання нетемперованих звуків — blue notes — знижені 3-й, 5-й та 7-й ступені мажорного ладу, походження яких пов'язують зі зверненням музикантів до широко розповсюджених в африканській музиці пентатонічним ладам.
- форма блюзу складається з трьох фраз по 4 такти в кожній (ААВ), що складають 12-тактовий період, заснований на принципі антифону по горизонталі та по вертикалі, що проявляється як в мелодії, так і в тексті. Така трьохчастинна структура блюзу вельми специфічна, та не має аналогів в англійській літературі.
- Гармонія блюзу чітко фіксована: перші 4 такти - на тоніці, наступні по 2 - на субдомінанті й тоніці та останні по 2 — на субдомінанті й тоніці та на домінанті й тоніці в розмірі 4/4 (Т-Т-Т-Т—S-S-T-T—D-S-T-T).