Один із найулюбленіших моїх стилів)) одні RHCP чого тільки варті!)

Фанк (англ. funk) - стиль негритянської танцювальної музики з виділеними ударними, поліритмічна, для якої характерні мінімальна мелодійність й активне синкопування партій всіх інструментів (синкопований бас називається "фанкуючим"), а також пульсуючий ритм, крикливий вокал, багаторазове повторення коротких мелодійних фраз.

Традиції фанка сходять до нескладних композицій Джеймса Брауна початку 60-х, простежується в музиці таких груп, як Booker T. & the M.G.'s, Sly & the Family Stone, George Clintonта інші. В 1970-х роках в цьому напрямку працювали Earth, Wind & Fire, Tower of Power, The Commodores, та Kool & the Gang. Фанк із простішим ритмом став основою ритмічної структури стилю диско.

Наприкінці 1970-х фанк перетворився у свого роду зневажливий термін - у середовищі професійних музикантів мелодійна вбогість компенсується ритмічними "вимахуваннями" - епітет "фанки", тобто "посередній", "невигадливий", зараз часто використають англійські й американські критики при рецензуванні пластинок. Таким чином, у своєму первісному значенні термін "фанк" практично зник з побуту, хоча використання елементів цього стилю в композиціях останніх років говорить про те, що музичне довголіття фанку гарантоване.